БАЙКАР ІЗ ВРЕМІВКИ

Дебати
Лисичка й Вовк
Кіт і Киця
В’юн
Обережний Крук
У Солов’я на весіллі
Пригода з Волом
З позицій сили
Змія
Осел
Індикова промова
Равлик
Свиня-горлохватка
Під лопухом
Вівця і Цап
Байка про двох Кіндратів та про скорочення штатів
Кручені паничі
Портрет Мурлики
«Геба»
Яйце
Божа помилка (байка-жарт)
Сатирик у міліції
Комар та Вовк
Синій Гусак
Тонкий хід
Перекинчики
Філоксен та Діонісій
Манишка
Заяча сповідь
Ванько
Вовк та Вівця
Залізна логіка
Тихий Заєць
Свиня і Зірка
Пригода з Дятлом
Кіт-психолог
Дуб і музика
Аполлон І…
Аль-Газал
Лев та Заєць
Нейтрон та Протон
Манекен і Коля
На стадіоні
Винахід
Яблуко
Горе
Дірка
Дідова агрономія
Розвага з пригодою
Дунька
Тополя
Пігмаліон та Хамелеон
Полтавські галушки
Дуб та Лозина
Струмок та Лиман
Мудрець та Баран
Батько і три сини
Жада
Русалка
Мармур і вапно
Здоров’я, Мода, Технізація…»
Двері
Соловей на доті
Бобер-гіпнотизер
Їжак, Троянда й Соловей
Серце і перець
Нефертіті ІІ
Чаплініада
Красуня і Поет
Смарагдова симфонія
Жагуче кохання
Кіт і пацюки
Черепаха
Техніка
Суть і суєта
Метаморфоза
Небезпечний злочинець
Делікатес
Невдале залицяння
Люб'язна бесіда
Віддяка
Крилаті слова Галілея
Джоконда і Наполеон
Мисливець і Тигр
Повість про Горобця….
Осінь
«Позаду батьківський поріг…»
«Ти осяяла душу мою. А чи може нежданно…»
Гроза
«В душі зроста якась хмільна напруга…»
«Мукою, ласкою, гнівом налите…»*
Брати*
Оксанка*
Петербург (Повернення)*
Кобзар*
Остання ніч*
Дві картини
Скіфська сережка (легенда степу)

* Цикл «Світова зоря»

Щоб глибше вивчити людину,
Дознати потайний її заряд, —
Зробили вчені апарат.
Маленький.
Не якусь махину.
Із вигляду — ну, шапка-ковпачок.
Легка. Красива. Модна:
В ній датчики — щоб фіксувати кодно
Найменший порух сил, чуттів, думок...
Як слід було й чекати,
Знайшовся й Чоловік,
Що згодивсь (не без плати)
Носить ту шапку рік.
Рік проминув і — результати:
1. Військові здібності — Наполеон.
2. Самозаглиблення — Спіноза.
3. Абстрактне мислення —
Енштейну втер би носа.
4. Дар красномовства — Ціцерон.
5. Енергія — сто раз оббігти б міг планету.
6. Дар творчості — задатки генія-поета...
Міг стать Довженком, Рафаелем міг,
Роденом, Корольовим, Бучмою-артистом,
У цирку — видатним еквілібристом...
Не перелічиш даних всіх.
І це у Чоловіка геть простого...
О, відкриття!

Жаль тільки: з даних тих ніякого пуття,
Бо то — лиш виміри уявлення пустого,
Що ними Чоловік усе життя
Вимірював себе самого.
Енергія, щоправда, все ж була.
І немала...
Та що із того?
На злість і заздрощі пішла:
Невдаха не терпів же успіху чужого!

Не завжди техніка полегшує нам працю...

Придбав машину пральну Чоловік
(Купив би чорта з два, якби, признаться,
Не гризла Жінка цілий рік:
«І довго ще мені згинаться,
І довго ще вкорочувать свій вік?!
Мені прання — як шприц під бік!»).
Купив. Додому приволік.
«Ге, — дума, — є для Жінки цяця.
Полегшає й мені».
Аж ні.

«Ти знаєш, муже, я пройшла не ті науки,
Я в техніці ні бе, ні ме, ні ані-ні,
А ти механік. От кому і карти в руки.
Та й це нехитра штука:
Сюди ось воду наливай,
Сюди білизну накладай,
Отут вмикай
І все — давай, давай!
А сам лежи собі, немов на дачі,
Пали, дивися телепередачі».
Так легко стало Чоловікові... Хоч плач!
Тепер він зам і нач,
І квач і прач,
І навіть — натирач
(Бо є вже техніка для стелі й для підлоги!).
Засмикавсь неборак, охляв...
І молить бога,
Щоб десь якась учена голова
Не винайшла, бува,
Машини, що жінкам би мила й ноги...

Далася узнаки технічна допомога!