БАЙКАР ІЗ ВРЕМІВКИ

Заморська свиня
Деркач
Ліки
Комісія
Осел і Ластівка
Горобець
Дебати
Пригода з Волом
Звіт
Бобер-гіпнотизер
В’юн
Сич
Пень
Провина
Підлога та Стеля
Опудала
Яблунька
Деркачів хор
Півник-творець
Невдячність
Обережний Крук
Кіт і Киця
У Солов’я на весіллі
Лисичка й Вовк
Дудар
Дубів синок
Зайчиськові пригоди

Четверту вже годину йдуть дебати.
Лев задоволений – він збори полюбляв
(Готов, було, не їсти і не спати,
Разів по сім на тиждень їх скликав).
А йшлось про те, що, всім на горе,
У лісі випав дощ, і як там не крути,
А по калюжі до контори
Сухим нікому не пройти
(Це свідчили і вуха і хвости).
Дебати йдуть. Той радить се, той те говорить!
Один – контору закривать,
Той – відтягти її на гору,
Ведмідь же радить почекать:
«Чого нам поспішать і турбуватись дуже?
Пригріє сонце – висохне калюжа!»
Нарешті, слово Лев узяв
І так почав:
«На даному етапі (Лев поправив гриву)
Розв’язуєм проблему ми важливу.
А подивіться: у цей час
Немає Зайця, Борсука між нас.
Це, я б сказав, відрив від колективу,
Це, я б сказав...» Але сказать не встиг,
Тут Зайчик – плиг:
«Прошу пробачення, що запізнився.
З калюжею возився:
Оце удвох із Борсуком
її засипав я піском».

Жаль, не вдалось ніяк узнати,
Чи й після в них точилися дебати.

Прийшла пора і Солов’ю
Подбати про сім’ю.
Злетілись друзі, родичі – близькі й далекі,
І навіть Сич прибув і престарі Лелеки.
Всі з подарунками, із добрим словом всяк.
«Нехай же буде в вашім домі,
Як в добрім гастрономі», –
Почав веселий Шпак.
«Та дітки щоб частіш вам прибували», –
Три Ластівки прощебетали…
«Що так, то так, –
Над чаркою трусився Грак. –
А пити як?
Не можу! Гірко!» Всі це підхопили,
І молоді поцілувались мило.
Весілля почалося. Гомін. Блиск очей.
Співають всі. Лиш двоє із гостей
В кінці стола перемовляються тихенько:
«І що вподобав Соловей?!
Оте, що пичкою гарненька?
Пусте! Вона ж сіренька».
«Побачите: не доглядатиме дітей,
Бо на умі лиш танці-гулі
Та залицяння інших солов’їв».
І хто б таке про Солов’їху плів?
То край стола сиділи дві старі Зозулі.
Хіба нема таких? І на веселе свято
До тебе йде полихословить – не співати.