БАЙКАР ІЗ ВРЕМІВКИ
ЗМІСТ:
Бирка
Залицяльники
Дідова агрономія
Крокодилячі сльози
Реп’яхи
Модерністична байка
Кібець і Чайка
Дивовижа
Не та Синиця
Ведмідь та його Син
Розвага з пригодою
Дунька
Притча про роздоріжжя
Секрет
Тополя
Діла критичні, не гумористичні
Змагання
Поминки
Запеклий консерватор
Пігмаліон та Хамелеон
Полтавські галушки
Марне побоювання
Батько та Дочка
Промах
Турбота про здоров’я
Дуб та Лозина
На старті
Фіалка
Телепатія
Порожнє, Повне та Пусте
Пригода з борцем
Відкриття
Струмок та Лиман
Мудрець та Баран
Русалка
Притча про рятівника
Із східного
Голова і два вуха
Дві Свинки
Залицяльники
Дідова агрономія
Крокодилячі сльози
Реп’яхи
Модерністична байка
Кібець і Чайка
Дивовижа
Не та Синиця
Ведмідь та його Син
Розвага з пригодою
Дунька
Притча про роздоріжжя
Секрет
Тополя
Діла критичні, не гумористичні
Змагання
Поминки
Запеклий консерватор
Пігмаліон та Хамелеон
Полтавські галушки
Марне побоювання
Батько та Дочка
Промах
Турбота про здоров’я
Дуб та Лозина
На старті
Фіалка
Телепатія
Порожнє, Повне та Пусте
Пригода з борцем
Відкриття
Струмок та Лиман
Мудрець та Баран
Русалка
Притча про рятівника
Із східного
Голова і два вуха
Дві Свинки
Дідова агрономія
Спитав Синок у Батька-агронома:
«А де найкраще родить хліб?»
«Це, синку, річ давно і всім відома,
Це зна й твій Дід»
«А все ж? Бо нас про це питали в школі».
«Де? Там, де є чорнозем, щирий піт,
Де сніг затримують у полі,
Де...»
Тут старий не витримав: «А от і ніт!»
«Як «ніт»?» - «А так. Не знаєш ти, та й годі».
«То що ж я Синові сказати б мав:
Де б’ють поклони господу й природі?! -
З’єхидив агроном та ще й додав: -
На Полюсі? В пустелі десь, на дюні?»
«Як родить там – не відаю, не согрішу.
А в нашому колгоспі де – скажу:
Найкраще родить на… трибуні!»
До діда Внуку прислухатися не слід:
Від-ста-а-лий дуже Дід!
«А де найкраще родить хліб?»
«Це, синку, річ давно і всім відома,
Це зна й твій Дід»
«А все ж? Бо нас про це питали в школі».
«Де? Там, де є чорнозем, щирий піт,
Де сніг затримують у полі,
Де...»
Тут старий не витримав: «А от і ніт!»
«Як «ніт»?» - «А так. Не знаєш ти, та й годі».
«То що ж я Синові сказати б мав:
Де б’ють поклони господу й природі?! -
З’єхидив агроном та ще й додав: -
На Полюсі? В пустелі десь, на дюні?»
«Як родить там – не відаю, не согрішу.
А в нашому колгоспі де – скажу:
Найкраще родить на… трибуні!»
До діда Внуку прислухатися не слід:
Від-ста-а-лий дуже Дід!
Запеклий консерватор
«Все йде вперед і до нових красот!
Усе міняє все, й себе усе міняє...
Про це не тільки я, солодкий Торт –
Спідничка навіть знає,
Шукаючи нових ефектів і висот.
І я... Міняюсь я! Недарма мій любитель –
Увесь жіночий персонал!
О, то вибагливий, тонкий цінитель!
Я стільки чув похвал
За візеруночки, за смак моїх есенцій
Та спецій...
В культурних колах я вживаюсь не хапком –
З лікером, з ромом, коньячком,
Принаймні – з кавою й чайком.
А він... А він з чим хоч, де хоч жується:
З гірчицею, із салом, з оселедцем,
Із хроном, перцем,
А то й – фе-фе! – із часником...
Ні в чому не міняється і трохи!
Яким він був ще за царя Гороха,
Такий і дотепер.
Хоча у нас, відомо, нині
Уже й консерви не консервативні...»
«Та хто ж цей консерватор?
Хто цей рутинер?
Хто так цурається обнови
й на поступ не зважа, немов осліп?»
Торт коротко відмовив: «Хліб!»
Усе міняє все, й себе усе міняє...
Про це не тільки я, солодкий Торт –
Спідничка навіть знає,
Шукаючи нових ефектів і висот.
І я... Міняюсь я! Недарма мій любитель –
Увесь жіночий персонал!
О, то вибагливий, тонкий цінитель!
Я стільки чув похвал
За візеруночки, за смак моїх есенцій
Та спецій...
В культурних колах я вживаюсь не хапком –
З лікером, з ромом, коньячком,
Принаймні – з кавою й чайком.
А він... А він з чим хоч, де хоч жується:
З гірчицею, із салом, з оселедцем,
Із хроном, перцем,
А то й – фе-фе! – із часником...
Ні в чому не міняється і трохи!
Яким він був ще за царя Гороха,
Такий і дотепер.
Хоча у нас, відомо, нині
Уже й консерви не консервативні...»
«Та хто ж цей консерватор?
Хто цей рутинер?
Хто так цурається обнови
й на поступ не зважа, немов осліп?»
Торт коротко відмовив: «Хліб!»
