В яких обставинах формувався погляд майбутнього поета в юнацькі роки розповідає його сестра Майя Денисівна: "Багато читав наш тато, знав багато казок, які і розповідав нам. От цю любов до книги і прищепив усім нам. Особливо багато читав і ніколи не розлучався з книгою брат Анатолій Денисович. У нього була велика любов до творів Шевченка, Пушкіна, Байрона. Багато віршів Шевченка він знав напам’ять. Анатолій Денисович багато малював олівцем і фарбами. Це були портрети Шевченка, Пушкіна, багато малюнків було козаків Максима Залізняка, Гонти. Пам’ятаю картину, написану масляними фарбами "Гиля гуси". Велика любов була у Анатолія Денисовича і до пісні. Він мав приємний голос. У нас мама теж гарно співала. Пам’ятаю, бувало, Анатолій Денисович заходив в залу, яка не була обставлена меблями, і співав "Гуде вітер вельми в полі", "Думи мої, думи мої", "Журба". Ще коли навчався в 8-10 класах, він відвідував музичний гурток, а тому добре грав на балалайці, мандоліні, скрипці".